Total War: Warhammer III — чи варто грати зараз?

Дата виходу: 17 лютого 2022 (PC) | Жанр: Покрокова стратегія / RTS | Розробник: Creative Assembly | Видавець: SEGA

Creative Assembly будували цю трилогію вісім років. Перша частина здивувала масштабом. Друга — різноманітністю. Третя мала поставити крапку. На старті вона майже провалилась — занадто мало контенту, занадто дорого, занадто сиро. А потім вийшов Immortal Empires. І все змінилось. Сьогодні Warhammer III — одна з найбільших стратегічних пісочниць в історії жанру. Розбираємо як це сталось і чи варто грати зараз.

Що таке Total War: Warhammer III

Total War: Warhammer III — фінальна частина трилогії за всесвітом Warhammer Fantasy Battles від Creative Assembly. Жанр класичний для серії: глобальна покрокова стратегія на карті світу плюс тактичні битви в реальному часі. Будуєш імперію ходами, б’єшся в реалтаймі.

Якщо ти вже грав у першу або другу частину — все знайоме з першої хвилини. Якщо Total War для тебе нова серія — розібратись можна, але без звички до жанру перші години будуть важкими. ШІ не прощає пасивності, економіка не прощає ігнорування, а армії без постачання просто зникають.

Для абсолютних новачків є порада: перед купівлею спробуй безкоштовну демку або перший Warhammer через підписку. Серія специфічна, і краще зрозуміти це до, а не після покупки.

Кампанія Realm of Chaos

Основна сюжетна кампанія — шість фракцій, шість різних поглядів на один і той самий конфлікт. В центрі сюжету — душа ведмежого бога Урсуна, якого поглинув Хаос. Гравець обирає сторону і пробирається крізь демонічні портали до серця безодні.

Кіслев — слов’янське фентезі на льоду. Система кланів, кліматичні штрафи на чужих землях, ведмедиці у бою. Відчувається як невелика фортеця яка намагається вижити в оточенні.

Гранд Катай — протилежність. Велика бюрократична імперія з торговими маршрутами, балансом Інь і Ян та драконами в армії. Найбільш «стратегічна» фракція для тих, кому подобається економічна гра.

Чотири фракції Хаосу — окрема розмова. Кхорн накопичує бойовий гнів і стає сильнішим від перемог. Тзінч маніпулює магією і долями — буквально перекидає карту гри. Нурґл гниє, розростається і перетворює ворожі провінції на чуму. Слаанеш спокушає ворожих героїв і переманює їх до себе. Кожна — інший стиль гри, інша логіка перемоги.

Проблема в самій структурі кампанії. Realm of Chaos побудована навколо порталів у демонічні землі і гонки за ресурсами з часовим обмеженням. Це створює постійний стрес і звужує вибір там, де хочеться свободи. Ветерани серії проходять її один раз — і йдуть в Immortal Empires.

Immortal Empires — головний режим гри

Безкоштовне оновлення для власників усіх трьох частин. Об’єднує карти, фракції та лордів усієї трилогії на одній гігантській мапі. Понад 300 фракцій. Більше 80 легендарних лордів. Один безперервний світ від Ультуана до Катаю.

Саме тут гра стає тим, чим мала бути з першого дня. Хочеш вести Вампірських Графів проти Хаосу на іншому кінці карти? Будь ласка. Зібрати всіх гномів і відвоювати кожен трим? Немає проблем. Зіграти за Скарсніка і підкорити підземний світ? Легко.

Immortal Empires — це не просто режим, це окрема гра яка містить три попередніх. Саме він підняв оцінки Warhammer III і перетворив її із «суперечливого фіналу» на найбільшу стратегічну пісочницю в жанрі.

Єдиний нюанс: без усіх трьох частин карта буде неповна. Деякі регіони залишаться порожніми. Але навіть базова версія Immortal Empires дає сотні годин контенту.

Фракції та геймплейні відмінності

На старті — 8 повноцінних фракцій. З усіма DLC і контентом Immortal Empires — понад 25 рас і більше 80 легендарних лордів, кожен з унікальним деревом навичок і стилем гри.

Різниця між фракціями справжня, не косметична. Скавени будують підземні тунелі і воюють числом. Ящеролюди б’ються магією і давніми ритуалами. Воїни Хаосу — брутальна тиранія сили без замків і без економіки. Огри продають свої послуги і живляться від перемог буквально.

Кожна нова фракція — це нова гра у тій самій системі. Це головна причина, чому люди повертаються до Warhammer III після сотень годин.

Тактичні битви та облоги

Серце серії — без змін і без деградації. Армії сходяться на полі в реальному часі. Рельєф, фланги, магія, склад загонів — все це вирішує більше ніж просте числове переважання.

Warhammer III у цьому сенсі дає найбільш видовищні битви в серії. Демонічні принці злітають над піхотою і б’ють у тил. Дракони Катаю спалюють цілі полки одним прольотом. Ведмедиці Кіслева ламають будь-яку формацію. Магія тут не фонова механіка а повноцінна зброя масового ураження — якщо дозволити ворожому магу накопичити силу вітрів, bitvu можна програти за один хід.

Облоги після оновлень стали суттєво кращими. Міста тепер мають кілька ліній оборони, штурм вимагає планування, а не просто «пролізти у браму першим». Це зняло одну з найбільших претензій до попередніх частин.

ШІ на вищих складностях отримує статові бонуси замість того щоб грати розумніше. Старий гріх серії, який нікуди не подівся. На нормальній складності і нижче — цілком адекватний суперник.

Стратегічний рівень і дипломатія

На глобальній карті гравець керує провінціями, будує споруди, найматиме армії, укладає союзи і веде дипломатію. Нічого революційного порівняно з попередніми частинами — але механіки унікальні для кожної фракції і це рятує від відчуття повторення.

Система постачання армій, кліматичні штрафи поза рідною місцевістю і обмеження на кількість лордів змушують думати про логістику, а не просто штампувати стеки юнітів. Особливо це відчувається в Immortal Empires де відстані величезні.

Дипломатія залишається слабким місцем серії. Комп’ютерні фракції нерідко оголошують війну без причини, ігнорують вигідні союзи і поводяться непередбачувано. Не критично, але помітно.

Проблеми гри

Оптимізація. Тривалі завантаження, просідання fps у пізній грі на великих картах Immortal Empires. Особливо якщо зібрано багато DLC і на карті активні сотні фракцій. З роками покращилось, але не вирішено повністю.

ШІ на стратегічному рівні. Дивні рішення комп’ютерних фракцій — безглузді війни, ігнорування загроз, пасивна поведінка у критичні моменти. На вищих складностях компенсується числовими бонусами, а не інтелектом.

Realm of Chaos як обов’язковий вступ. Перш ніж відкрити Immortal Empires потрібно завершити або розпочати кампанію. Для ветеранів це зайвий крок.

Баланс між фракціями. При такій кількості рас ідеального балансу немає і не буде. Деякі фракції відчуваються сильнішими або простішими за інших. Патчі виправляють, але метагра змінюється постійно.

DLC і реальна вартість контенту

Це окрема розмова якої не уникнути. Повний набір контенту з усіх трьох частин — DLC, расові паки, лорди, кампанії — коштує значно більше базової ціни кожної гри. Якщо купувати все і одразу, рахунок іде на кілька тисяч гривень.

Практична порада: купуй фракції які тебе цікавлять, а не все підряд. Базова гра плюс одне-два DLC з улюбленими расами — вже сотні годин контенту. Решту можна додавати поступово під час розпродажів.

Більшість ключового контенту Immortal Empires доступна без DLC. Але найцікавіші легендарні лорди і унікальні механіки — за доплату. Це чесно лише наполовину.

Системні вимоги

Рекомендовані вимоги суттєво вищі — особливо для пізньої гри в Immortal Empires з великою кількістю активних фракцій. SSD суттєво скорочує час завантажень.

Висновок: чи варто купувати

Пряма відповідь: так.

Базова гра без DLC вже дає Immortal Empires і сотні годин контенту. Не потрібно купувати все одразу — навіть з однією частиною трилогії гра повноцінна.

Якщо грав у Heroes або Civilization і хочеш щось ближче до реального часу і з фентезійним розмахом — це воно. Якщо вже знайомий з Total War і пропустив третю частину — більше немає причин чекати. Гра вже в тому стані в якому мала вийти.

Конкурентів у тій самій ніші — фентезійна глобальна стратегія з тактичними битвами і таким масштабом — практично немає. Warhammer III зараз і є еталоном жанру.

---

Матеріал оновлюється з виходом нових патчів і доповнень.