Paradox розкрила деталі Afterworld — нова grand strategy робить ставку на глибоку симуляцію

Після анонсу на Gamescom Opening Night Live 25 серпня подробиці про Afterworld — нову постапокаліптичну grand strategy від Paradox Development Studio — продовжують накопичуватися. І що більше деталей з’являється, то очевидніше, що студія, яка подарувала жанру Crusader Kings III та Hearts of Iron IV, цього разу свідомо відходить від звичної формули.

Перший оригінальний сетинг за десять років

Afterworld — це перша повністю вигадана, неісторична гра студії за останнє десятиліття. Дія розгортається приблизно через сто років після глобального конфлікту під назвою The Fall, який знищив технологічно розвинену цивілізацію минулого. Замість звичної Європи чи Азії гравці отримують понівечену Північну Америку — карту, яка зберігає впізнавану географію, але напівпроцедурно генерує розподіл ресурсів, поселень, племен і небезпек. Тобто впізнаваний континент є, а от де саме опиниться родовище чи вороже плем’я — щоразу по-іншому.

Кожна кампанія починається не з держави з кордонами й урядом, а з Origin — невеликого угруповання зі своєю передісторією. Це може бути громада, що вибралася з ветхого ядерного бункера, або мандрівні релігійні фанатики, які шукають зниклу богиню. Але, за словами розробників, ці бекграунди лише задають початкову ідентичність — товариство, яким плем’я стане згодом, формується вже в процесі гри.

Виживання перед експансією

Тут і проявляється обіцяна доступність для новачків. Перш ніж думати про дипломатію чи територіальні завоювання, племені треба забезпечити їжу, чисту воду, паливо, притулок і придатну землю. Людей мало, тож гравцю доводиться постійно вирішувати, де праця потрібніша прямо зараз, а що можна відкласти на потім.

Директор гри Ден Лінд описує Afterworld як grand strategy, натхнену симуляторами виживання й управління поселеннями — системи вводяться поступово, у міру того як плем’я досліджує територію та розвивається. Мета — зробити один із найдоступніших проєктів студії, не втрачаючи при цьому глибини, яка розкривається пізніше. При цьому Лінд прямо порівнює філософію гри радше з непередбачуваними ускладненнями Crusader Kings, ніж зі структурованим військовим плануванням Hearts of Iron IV — тобто нестача ресурсу, несподівана знахідка чи політичний конфлікт можуть у будь-який момент перекреслити ретельно продуманий план.

Дерево ідей замість звичного дерева технологій

Один із найнезвичніших елементів — так зване Ideas Tree, система прогресу, побудована не на фіксованій послідовності досліджень, а на відкриттях. Знання з’являються з того, що плем’я зустрічає на шляху: знайдена річка може відкрити іригацію, а зустріч із громадою, яка сповідує організовану релігію, — принести відповідні суспільні інститути. Дослідження території таким чином напряму впливає на те, які соціальні, економічні й технологічні можливості стануть доступні.

Це логічно вписується в концепцію цивілізації, яка радше відновлює втрачені знання, ніж винаходить усе з нуля — і водночас гарантує, що два племені в різних умовах розвиватимуться геть по-різному, а не однаковим шляхом апгрейдів. Окремо є артефакти цивілізації, що існувала до The Fall: такі знахідки здатні дати величезну перевагу, але водночас створюють нові політичні, військові чи моральні проблеми — найцінніші руїни навряд чи дістануться без бою.

Суспільство, яке будується по ходу гри

Найближче до того, про що йшлося в анонсі — глибокої симуляції населення, демографії та переконань — підводить система законів і подій. Творення племені на старті задає лише передісторію; більшість ідеологічних рішень приймаються вже під час кампанії. Закони визначають, як розподіляються дефіцитні ресурси, хто бере участь у керівництві та які групи отримують захист чи політичний вплив.

У міру появи нових проблем населення формулює власні вимоги: можуть виникати релігійні рухи, зростаюча громада може поставити під сумнів спосіб обрання лідера, а зустрічі з мутованими чи технологічно вдосконаленими людьми змусять уряд вирішувати, кого включати в нове суспільство. Важливо, що ці рішення не існують ізольовано — політика, яка вирішила гострий дефіцит сьогодні, може породити невдоволення через роки, а виключення частини населення здатне посилити одну фракцію й радикалізувати іншу. Політичні прорахунки тут ламають державу не гірше за військову поразку чи голод.

Дипломатія, набіги та безсмертні Ancients

Інші вцілілі спільноти — це водночас загроза і цінне джерело людей, знань та ресурсів. З сусідніми племенами можна торгувати, включати їх до складу власної нації, нападати заради ресурсів або, коли регіональні держави вже сформуються, вести повноцінні війни. Масштаб конфліктів зростає разом із населенням: те, що починається як боротьба за виживання одного поселення, з часом перетворюється на протистояння альянсів і імперій, що формуються.

Окрему загрозу становлять Ancients — люди, які жили ще до The Fall і залишилися живими завдяки забутим технологіям. Ці безсмертні правителі мають власні амбіції щодо континенту й навряд чи спокійно спостерігатимуть за появою нової сили поруч.

Afterworld підтримуватиме одиночну кампанію, онлайн-кооператив та змагальний мультиплеєр, вийде на Windows, macOS і Linux. Дата релізу поки не оголошена. Для аудиторії, яка стежить за Europa Universalis V чи Hearts of Iron IV, це, схоже, буде зовсім інший досвід — не структуроване планування держави з готовими інститутами, а поступове й непередбачуване формування суспільства буквально з нуля.